Нова школа — це цікаво

«Коли в 1998 році я привіз з Німеччини сноуборд і поїхав у Карпати, то біля витягу на мене дивилися скоса... Адже підніматися бугелем на одній дошці — це зовсім не те, що на лижах...», — говорить інструктор зі сноубордингу, представник української мережі магазинів спортивного спорядження «Екстрім» Андрій Дьомін. У той час на Західній Україні з’явилися тутешні піонери цього виду катання на снігу. Київ, звичайно, випередив у часі. Але, як напочатку, так і зараз, напрямки, в яких розвивається сноубординг, для західного регіону та центру дещо різні. В столиці були і є спортивні школи. Там навчають спортивних сноубордингових дисциплін — слалому і слалому гіганту. І йдеться тут про професійний спорт. (Хоча, звичайно, не бракує й киян-аматорів). Слаломні дисципліни передбачають особливо швидкісне катання на підготовлених трасах, тобто на второваних схилах. А в тих регіонах, що знаходяться ближче до гір, катаються аматори. Відповідно тут популярне фрірайдерство (катання поза трасою, на неутрамбованому снігу), фрістайл (сноубординг зі стрибками, трюками). Різняться техніки катання, відмінне й спорядження (у слаломі — особливо жорстка, складна в управлінні дошка, пластикові черевики).